Сьогодні на ім‘я ректора нашого університету надійшов лист. Не так, щоб особливо важливий, не такий вже й очікуваний. Але він нагадав про події, спогади про які не можна віднести до розряду приємних, тому що лише у голлівудських фільмах кожна історія повинна мати щасливе завершення. На відміну від попередніх років лист від Українського державного хіміко-технологічного університету не містив листка завдань, що мали розв‘язувати студенти у ІІ турі Всеукраїнської олімпіади з біотехнології. Голова оргкомітету, перший проректор університету Анісімов В.М. лише обмежився повідомленням щодо місць, які посіли студенти НУХТ та аналізом типових помилок. Цікавим у цьому аналізі виявилось обґрунтування відповіді на тестове завдання №3. Але розпочнемо все з самого початку.
12-14 травня 2010 року у славному місті Дніпропетровську відбувався ІІ тур Всеукраїнської студентської олімпіади з напряму «Біотехнологія».
Середина травня – найкращий час для підведення підсумків навчання за рік і проведення Всеукраїнських олімпіад. Дніпропетровськ традиційно гостинно запросив найкращих студентів українських вищих навчальних закладів з напряму «Біотехнологія» на другий тур олімпіади. Для нас це запрошення було не тільки приємним, а й відповідальним, адже студенти НУХТ посіли у попередньому році перше загальнокомандне місце. Крім того, спогади про минулорічну олімпіаду, що вирізнялась чесною та безкомпромісною боротьбою, заставили більш системно підійти до підготовки учасників команди, при цьому орієнтиром були не лише минулорічні завдання, а й зміст програм навчальних дисциплін, питання з яких мали бути у програмі олімпіади.
Тому одразу після отримання завдань нас чекав перший сюрприз: невідповідність питань типовим програмам дисциплін з напряму «Біотехнологія», затвердженим НМК Міністерства освіти і науки України. Але то був лише початок. Виявилось, що тестові питання оцінюють у таку ж кількість балів, що й проблемні. Тобто переможець визначився за рахунок намальованих кружечків у тестових запитаннях. Дивним виглядає факт, що давши вірні відповіді (з точки зору організаторів олімпіади) на тестові завдання, переможці не спромоглись підтвердити свій високий рівень у розв‘язанні проблемних питань.
Крім того, деякі з тестових завдань були сформульовані так, що включали кілька правильних відповідей на поставлене запитання (хоча як правильна зараховувалася лише одна відповідь). Прикладом такої колізії виявилося тестове завдання, що стосувалося типу живлення метаногенів. Як варіанти відповідей було запропоновано такі: 1) фотолітоавтотрофія, 2) фоторганогетеротрофія, 3) хемолітоавтотрофія, 4) хемоорганогетеротрофія, 5) фотолітогетеротрофія.
Згідно літературних даних (Биология метанобразующих и метанокисляющих бактерий / Ю.Р.Малашенко, Ю.Хайер, У.Бергер и др. – К.: Наук. думка, 1993. – 256 с. Современная микробиология. Прокариоты / Под ред. Й. Ленгелера, Г. Древса, Г. Шлегеля. – Т. 1. – М.: Мир, 2005. – 654 с.) метаногени можуть реалізовувати такі типи живлення: хемолітоавтотрофія, хемоорганогетеротрофія і хемолітогетеротрофія, проте найпоширенішим є хемолітоавтотрофія. Хоча будь-яка з цих трьох відповідей повинна бути зарахована як правильна.
Представники нашої команди вірною назвали третю відповідь на це запитання. Така впевненість ґрунтувалась на тому, що 80 % метаногенів – це хемолітоавтотрофи Але комісія вирішила інакше і визнала єдино вірною четверту відповідь. Підставою для такого рішення (Ви тільки не подумайте, що обуреним учасникам олімпіади показали, на підставі яких літературних джерел була сформульована така відповідь) при розгляді метаногенів як змішаних мікробних асоціацій, які задіяні для проведення певних промислових процесів вважається за очевидне, що в цих асоціаціях превалює хемогетероорганотрофія. Фраза, що саме таку точку зору продемонструвала значна кількість студентів, нас просто приголомшила. Зазначимо, що згідно наведених вище літературних даних, такий тип живлення реалізують лише представники двох родів (Methanosarcina, Methanothrix), а на теперішній час описано понад 50 родів метаногенів.
Відчуття образи не було. Ви ж не ображаєтесь на ілюзіоніста у цирку, якщо він, використовуючи свої переваги, спритно виставляє Вас на загальне посміховисько. Було здивування, що викладачі престижного вищого навчального закладу виявилися некомпетентними у своїй галузі, а також виникло питання, яких майбутніх молодих вчених вони можуть підготувати. Наше наукове співтовариство вже проходило тернистий шлях під час лисенковщини у 30…60 роки ХХ сторіччя, але самовпевненість та небажання визнавати свої помилки у певних представників освітньо-наукового простору залишилось дотепер.
Тож задовольнивши свої амбіції олімпійським лозунгом «Головне не перемога, а участь» та із зловтішними думками стосовно рівня знань студентів, які навчаються у таких уславлених педагогів, наша команда поринула у складання заліків та іспитів літньої сесії (що на нашу думку є більш складним випробуванням). А для тих, хто наступного року прийматиме участь у олімпіаді з біотехнології і намагатиметься перемогти – наше попередження: вірна відповідь не та, що є науково обґрунтована, а та, яку вважатиме за вірну завідувач кафедри біотехнології Українського державного хіміко-технологічного університету доц. Зубарєва І.М.
Конон Анастасія, учасниця олімпіади
